Методика інтерактивного уроку З МАТЕМАТИКИ

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ТИПОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРИ УРОКІВ

Жоден з уроків, навіть проведених одним і тим самим учителем з використанням однакових технологій, методів, прийомів ти засобів нивчання, не буде повністю відтворювати будь-який інший.
Проте говорити про уроки, а тим більше про уроки інноваційні, неможливо, не поділивши їх на групи за якимись ознаками.

Сучасна класифікація уроків:

• за дидактичною метою
• за метою організації пізнавальної діяльності
• за основними етапами навчального процесу
• за методами навчання
• за способами організації навчальної діяльності учнів.

Дидактична мета є найважливішою складовою, пусковим моментом процесу навчання, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку.

У цій класифікації розрізняють:

• уроки вивчення нового навчального матеріалу
• уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок
• уроки закріплення та застосування знань, вмінь та навичок
• уроки узагальнення та систематизації знань
• уроки контролю і корекції знань, умінь та навичок
• комбіновані уроки.

ЩО ТАКЕ ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

З'ясуємо загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання.
Виходячи з мети, яку ми поставили перед собою, скористаємось основними моделями навчання, що існують у сучасній школі.

• Активна модель навчання
• Пасивна модель навчання – низький рівень активності учнів, без самостійної творчості
• Інтерактивна модель навчання

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ТИПОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРИ УРОКІВ

Питання вибору типу і, відповідно, структури уроку (його складових елементів, кроків, які треба здійснити для досягнення дидактичної мети) потребує ретельного обмірковування і врахування таких умов:

• змісту навчального матеріалу,
• віку учнів,
• місця конкретного уроку в системі уроків з певної теми,
• дидактичних можливостей і функцій різних методів та навчальних технологій.

Тобто спочатку вчитель визначає, що планує зробити, а потім — як і якими засобами.

Моделі навчання

1. Пасивна модель навчання
Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.
2. Активна модель навчання
Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів-Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитаний від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення-
3. Інтерактивна модель навчання
Навчильний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

«Піраміда навчання»

• Лекція— 5%засвоєння
• Читання — 10% засвоєння
• Відео/аудіо матеріали — 20% засвоєння
• Демонстрація — 30% засвоєння
• Дискусійні групи — 50% засвоєння
• Практика через дію—75% засвоєння
• Навчання інши, застосування отриманих знань відразу ж — 90% засвоєння

Як правило, сучасна система навчання чекає від учителя охоплення великого обсягу інформації й орієнтована на «знання» і «розуміння».
Неможливо одній людині знати все навіть у якійсь вузькій галузі знання. До того ж, як відомо, численні факти добре запам'ятовують комп'ютери.
Учні ж повинні мати інші навички:

• думати,
• розуміти суть речей,
• осмислювати ідеї й концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію,
• трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

Цьому саме і сприяють інтерактивні технології.
Проте, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємонавчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію.

Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

1. Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Як педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

2. Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології — робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вас і в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

3. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

4. Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання.

5. Деяким вчителям іноді складно розкривати себе перед школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі вчителі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями.

Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого вчитель відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді).
З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.